Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України

Інститут створений у 1930 р. за ініціативою академіка В.М. Шамова як Український інститут переливання крові і гематології, у 1932 р. його перейменовано в Український інститут переливання крови і невідкладної хірургії. З 1936 р. Інститут очолив проф. А.Л.Слобідський, під керівництвом якого у період Великої Вітчизняної війни установа виконувала функцію головної станції переливання крові. У 1965 р. Інститут було реорганізовано у Харківський НДІ загальної та невідкладної хірургії, його директором став академік О.О. Шалімов, з ім’ям якого пов’язано становлення сучасної української хірургічної школи та її анестезіологічного забезпечення. З 1974 по 1999 рр. Інститут очолював проф. Зайцев В.Т., яким була створена школа хірургів-невідкладників, у тому числі школа хірургічної гастроентерології. У 2000 р. Інститут був переданий у підпорядкування Академії медичних наук України. З 1999 р. директор Інституту – Лауреат Державної премії України, професор В.В.Бойко, засновник нових підходів до  лікування хірургічних і онкологічних захворювань; втручань при пухлинах шиї і тазових органів; оригінальних методів операцій при різних хірургічних захворюваннях. За період існування в Інституті працювали провідні вчені: імуногематолог проф. В.Н.Країнська-Ігнатова, хірурги проф. Г.Г. Караванов, акад. А.В. Мельников, проф. Д.Є.Пекарський,  проф. М.Л.Володось.

Основні наукові напрямки Інституту: гіпер- та гіпобіотичні процеси в хірургії; взаємодія імунних, ендотеліальних та інфекційних факторів з процесами апоптозу в хірургії; адаптаційно-компенсаторні механізми та корекція порушень гомеостазу у хворих хірургічного профілю; невідкладна хірургія та хірургія ушкоджень органів грудної та черевної порожнин; моделювання патологічних станів в невідкладній хірургії; гемостаз в невідкладній хірургії; гнійно-септичні стани; реконструктивна хірургія підвищеної складності та невідкладна онкохірургія; організація екстреної хірургічної допомоги. В Інституті працює 647 працівників, з них 104 – наукових співробітника, 10 докторів наук, 59 кандидатів наук. В структуру Інституту входять такі наукові підрозділи: відділення невідкладної хірургії органів черевної порожнини; відділення хірургічних інфекцій; відділення  травматичного шоку, анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії; відділення опіків; відділення гострих захворювань судин; відділення захворювань стравоходу та шлунково-кишкового тракту; відділення хірургії печінки та жовчовивідних шляхів; відділення торакальної хірургії; кардіохірургічне відділення; діагностична лабораторія з імуноферментним і радіоізотопним аналізом; відділення клініко-інструментальної та ультразвукової діагностики патології внутрішніх органів та серцево-судинної системи; лабораторія патоморфології і експериментальної хірургії; відділ комплексного програмування розвитку невідкладної хірургії та захисту інтелектуальної власності; функціональні підрозділи – відділ метрології, віварій.

За останні роки в Інституті розроблені та впроваджені: органозберігаючі операції при кровоточивих виразках шлунку і дванадцятипалої кишки; спосіб лікування ускладнень портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки з застосуванням методів рентгенендоваскулярної хірургії; методика інтубації кишечнику оригінальними зондами конструкції Інституту;  спосіб і набір інструментів для лапароцентезу; інструменти та пристрої для реінфузії крові;  реконструктивні операції на грудині, ребрах, ключиці при синдромі “флотуючої грудини”; спосіб профілактики і лікування “шокової легені”.

В Інституті існує аспірантура і клінічна ординатура за спеціальністю “Хірургія”, видається фаховий журнал “Харківська хірургічна школа”. За останні 5 років захищено 6 докторських та 28 кандидатських дисертацій, видано понад 30 монографій, 40 підручників і методичних рекомендацій, отримано більше 150 патентів України на винаходи.