Інститут геронтології ім. академіка Д.Ф.Чеботарьова НАМН України

Організація Інституту геронтології в Києві у травні 1958 року була історично зумовле­на тим, що Україна відігравала і відіграє особливу роль у розвит­ку світової геронтології. В 1938 році О.О.Богомолець як Президент Академії наук України скликав у Києві одну з перших конференцій в світі, присвячену проблемам старіння та довголіття.

Фундатором і першим директором Інституту був учень О.О.Бого­мольця, відомий патофізіолог М.М.Горєв. З 1961 р. посаду директора інституту перейняв Д.Ф.Чеботарьов, клініцист широкого профілю, вихованець відомих клінічних шкіл М.Д.Стражеска і В.М.Іванова. З 1988 р. інститутом керує В.В.Безруков, учень академіка В.В.Фролькіса, відомий фахівець в галузі експериментальної фізіології старіння та соціальних аспектів геронтології.

До жовтня 1991 р. інститут був підпорядкований АМН СРСР, з жовтня 1991 р. – МОЗ України, а з березня 1993 р. – АМН України. В його стінах зросли наукові школи:  у галузі біології старіння – школа академіка В.В.Фролькіса, у галузі клінічної геронтології – школа академіка Д.Ф.Чеботарьова. Заслуги  цих вчених відзначено міжнародними нагородами – медалями Верцара. Всесвітнім визнанням заслуг Інституту було проведення в Києві в 1972 році Міжнародного конгресу геронтологів та геріатрів, делегатами якого були близько 3 тисяч науковців з різних країн світу.

В основу структури Інституту закладені три основні розділи геронтологічної науки, яким відповідають три наукові сектори: біології старіння, клінічної геронтології та геріатрії, соціальної геронтології та герогігієни.

Серед основних  наукових   розробок пріоритетними є:

• розроблена модель  прискореного старіння з метою вивчення молекулярно-генетичних  механізмів старіння і пошуку препаратів геропротекторної дії;
• розроблений спеціальний гар онтологічний метод дослідження – визначення біологічного віку людини;
• вперше в Україні створена  і успішно  розвивається гародієтична  галузь харчової промисловості;
• розроблена та впроваджена експрес-діагностика психомоторної працездатності, найбільш важливої в масових професіях, що дозволяє виконувати  обстеження однієї людини впродовж 5-6 хвилин.

В штаті Інституту –  понад 600 чоловік, серед них понад 120 – науковці, в тому числі  – 35 докторів наук ( членів академій  – 3,   професорів –  12)  та   54 кандидата наук. Серед науковців Інституту – 14 лауреатів Державної премії, 9  Заслужених діячів науки і техніки України.  Академічними преміями України ім. О.О.Богомольця, М.Д.Стражеска, І.І.Мечникова, а також С.П.Боткіна (РАМН) нагороджені виконавці кращих робіт в галузі вікової фізіології, імунології, клінічної геронтології.

Інститут є центром підготовки наукових та практичних кадрів. На його базі  працює кафедра терапії та геріатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, а також Спеціалізована вчена рада по захисту докторських дисертацій (спеціальності “нормальна фізіологія” та “біохімія”). Видається  низка наукових журналів, серед яких – “Проблемы старения и долголетия”. Вчені Інституту входять до складу керівних органів Міжнарод­ної та Європейської асоціацій геронтологів, є членами редколегій міжнародних журналів з геронтології та геріатрії, почесними чле­нами зарубіжних національних товариств геронтологів та геріатрів.

Інститут має клініку на 245 ліжок, поліклініку  та денний стаціонар. Велику організаційну, педагогічну та лікувальну роботу про­водять 4  спеціалізовані Центри та 5 асоціацій, що працюють на базі  Інституту.