Медико-психологічна та реабілітаційна допомога учасникам АТО

652

13 лютого 2015 р. в столиці відбувся круглий стіл «Охорона здоров’я учасників антитерористичної операції», ініціатором якого виступила Ірина Сисоєнко, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я .
Участь у заході взяли народні депутати, представники МОЗ України, Національної академії медичних наук України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України (МВС). Госпіталі по всій країні щоденно приймають на лікування поранених військових та мирних громадян. Учасники антитерористичної операції (АТО) можуть перебувати на лікуванні тривалий час, але, незалежно від періоду терапії, всі вони потребують подальшої реабілітації. На жаль, проблема відсутності організації ефективної реабілітації є нагальною та потребує першочергового вирішення.
Після закінчення терміну лікування у закладах охорони здоров’я, як правило, учасники АТО мають глибокі душевні та фізичні вади і не завжди готові повернутися до нормального життя, потребують додаткової спеціалізованої допомоги.

Ірина Сисоєнко підкреслила, що в умовах вій­ни відсутність реабілітації або її неналежна якість для учасників бойових дій є ознакою відмови держави від власних захисників.Саме тому реабілітація військовослужбовців, у тому числі в санаторно-курортних закладах, має загальнодержавне значення, є важливою складовою ефективності системи охорони здоров’я. Успішне відновлення пораненого бійця на 80% залежить саме від ефективності цього процесу. Тому профільні установи травматології й ортопедії, інші медичні, санаторні заклади повинні надавати максимальну допомогу в посттравматичній та післяопераційній реабілітації бійців АТО.
Народний депутат зазначила, що існують наступні види реабілітації: психологічна, медична, протезування. Питання медичної реабілітації знайшло своє відображення в законі «Про курорти», де є чітке визначення, що це є система лікувальних закладів, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи; на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності; на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання. Сьогодні сфера курортів України залишається без належної державної політики, відповідного контролю, координації, розвитку, впровадження новітніх методичних розробок та популяризації. Відносини у сфері санаторно-курортного забезпечення характеризуються складністю зв’язків між суб’єктами управління всіх рівнів: МОЗ України, Міністерством соціальної політики, іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, у віданні яких перебувають санаторно-курортні заклади, а також державними страховими фондами, що виділяють кошти на оплату путівок.

І. Сисоєнко звернула увагу присутніх і на кадрові проблеми. Реабілітація постраждалих — процес довготривалий, потребує кваліфікованих спеціалістів, кількість яких сьогодні, на жаль, обмежена. Необхідно створити самостійну медичну спеціальність «Фізична та реабілітаційна медицина», яка існує в ЄС, а також відокремити сферу протезування, яка потребує розширення державних програм та активного залучення сучасних технологій. Сьогодні основна частина постраждалих, які потребують протезування, можуть і повинні отримувати її в спеціалізованих медичних закладах України, де працюють лікарі високого фаху. Кошти, витрачені на дорогу, перебування та лікування за межами України, можуть бути використані для закупівлі необхідного обладнання, що дозволить допомогти більшій кількості осіб.

Народний депутат Ольга Богомолець, голова Комітету, підкреслила, що на державному рівні повинна бути негайно розроблена та імплементована по всій Україні єдина модель надання допомоги бійцям, що повертаються із зони АТО, де чітко вказано, куди людина повинна звернутися, куди має бути переведена у разі потреби і т.д.

Сьогодні при Міністерстві оборони функціонує міжвідомчий координаційний штаб, до якого входять представники центральних органів виконавчої влади, силових структур, волонтери, серед повноважень якого — координація процесу реабілітації всіх військових, які повертаються із зони АТО. Також в більшості регіонів госпіталі ветеранів Великої Вітчизняної війни перейменовано в госпіталі ветеранів всіх війн та готові для обслуговування бійців (а це більше ніж 8,5 тис. ліжко-місць, 29 госпіталів, 25 госпітальних відділень).

Крім фізичних ушкоджень, на війні солдати отримують ще й психологічні травми. До 90% мобілізованих українців, які не є професійними військовими, ризикують отримати бойову психічну травму.

О. Богомолець повідомила, що днями в Києві пройшов перший випуск тренерів-психологів, що будуть спеціалізуватися на лікуванні посттравматичної стресової реакції. З учасниками семінару працювала команда досвідчених лекторів на чолі із Френком П’юселіком, доктором психології, ветераном В’єтнамської війни, одним із співзасновників нейролінгвістичного програмування. Це є початком створення єдиної системи кваліфікованих тренерів-психологів, які повернуться в свої регіони, де тренуватимуть соціальних працівників та осіб, які будуть безпосередньо контактувати з пораненими бійцями та сім’ями загиблих.

На сьогодні допомога пацієнтам із бойовою психічною травмою надається з значними порушеннями. Ще у вересні від Адміністрації Президента України було надано рекомендацію МОЗ категорично відмовитися від госпіталізації таких осіб в психіатричні лікувальні заклади без наявності у них психіатричних діагнозів, яка масово порушується. Народний депутат звернулася до представників МОЗ України обов’язково дотримуватись цих рекомендацій.

Євгеній Педанченко, директор Інституту ней­рохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМН України, повідомив, що, за даними ООН, в Україні налічується більше 12 тис. поранених, 33% з яких мають ураження голови. Сучасна нейрохірургія дозволяє забезпечити виживання цих хворих, але цього замало. Треба дбати про якість життя вцілілих бійців. Свого часу в Україні була започаткована кафедра нейрореабілітації та розпочато будівництво відповідного центру на базі Інституту нейрохірургії, але проект було заморожено в 1992–1993 рр.

Нейрореабілітація — складний технологічний процес, який не обмежується лише питаннями медикаментозного забезпечення та фізіотерапії. Стандарти та клінічні протоколи з цього питання вже розроблені в західних країнах, і наша держава може використати їх досвід. Доповідач закликав представників влади завершити те, що було розпочато багато років тому, передбачивши в бюджеті кошти на будівництво реабілітаційного центру.

Другим блоком питань, що потребують вирішення, є відсутність системного підходу до реабілітації часників бойових дій та мирного населення.
Були обговорені питання застосування в межах компетенції усіх функціональних можливостей державних органів та відомств для створення системи надання відповідної допомоги постраждалим у зоні АТО. Зокрема, окреслено стан сучасної клінічної бази для проведення реконструктивних, відновних нейрохірургічних втручань з подальшою реабілітацією, фізичною реабілітацією та рекреацією як напрямів відновлення здоров’я, санаторно-курортного лікування, відновлення кісток кінцівок за допомогою клітинних технологій тощо. Було озвучено й основ­ні проблеми, з якими наразі стикається держава в цьому напрямку: фінансові, кадрові, ресурсні.

За результатами обговорення учасники круглого столу прийняли наступні рішення:

  • невідкладно провести інвентаризацію та аудит реабілітаційних (психологічних, оздоровчих, протезно-ортопедичних та інших потужностей та ресурсів України), які можуть надавати допомогу учасникам АТО на різних рівнях, визначити їх потужності та можливості;
  • забезпечити координацію діяльності медичних закладів Міністерства оборони, МВС України, СБУ, МОЗ України, Міністерства соціальної політики України, органів місцевого самоврядування та створення на їх базі реабілітаційних відділень;
  • удосконалити нормативно-правову базу щодо кадрової підготовки спеціалістів-реабілітологів. Таким чином, будуть консолідовані усі зусилля та ресурси, які має держава, аби надати допомогу учасникам АТО.

Ганна Барміна

Медико-психологічна та реабілітаційна допомога учасникам АТО