17 квітня 2024 року в on-line режимі відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Щорічні терапевтичні читання: Проблеми, пріоритети та перспективи розвитку медичних технологій в 21 столітті», організована ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» та ГО «Українська асоціація профілактичної медицини».
В заході прийняли участь лікарі загальної практики – сімейної медицини, гастроентерологи, ендокринологи, інтервенційні кардіологи, кардіологи, нефрологи, організатори охорони здоров’я, фізіотерапевти, терапевти з різних регіонів України та зарубіжжя.
Конференцію відкрила в. о. директора ДУ «НІТ ім. Л.Т. Малої НАМН У», чл.-кор. НАМНУ, доктор медичних наук, професор Галина Фадєєнко. Вона привітала учасників конференції та побажала, не дивлячись на ситуацію в країні, плідної роботи.
Модераторами 1-ої частини он-лайн конференції були віце-президент ГО «Українська асоціація профілактичної медицини», заступник директора інституту терапії з наукової роботи, доктор медичних наук, професор Олена Колеснікова та учений секретар інституту, доктор медичних наук, старший науковий співробітник Олексій Гріднєв. Другу частину заходу модерували завідувач відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах, доктор медичних наук Андрій Несен та провідний науковий співробітник відділу клінічної фармакології та фармакогенетики, доктор медичних наук Сергій Пивовар.
У ході наукового заходу було обговорено ціле коло питань щодо ведення хворих з різними неінфекційними захворюваннями в умовах сьогодення.
Першу доповідь «Прецизійна медицина – напрямок розвитку медицини майбутнього» представила слухачам чл.-кор. НАМНУ, доктор медичних наук, професор Галина Фадєєнко. Мова йшла про перехід від універсальної (традиційної) моделі, що базується на основі стандартів, розроблених на середніх показниках в популяції, до прецизійної (точної) та персоналізованої (індивідуальної), що базується на основі генетичних особливостей, індивідуальних відмінностей та потреб і представляє собою нову еру в медицині. Персоналізована медицина використовує ширший підхід – враховує індивідуальні біологічні характеристики пацієнта, його особисті переваги, цінності та обставини, а також, враховує соціальні, психологічні та поведінкові аспекти. Персоналізована медицина дозволяє проводити не лише раннє виявлення пацієнтів із групи ризику, а й покращувати профілактичні заходи, індивідуалізувати та покращити лікувальну стратегію із зменшенням побічних ефектів. Основна увага приділяється лікуванню, орієнтованому на пацієнта, розширенню прав та можливостей пацієнтів, спільному ухваленню рішень.
З наступним виступом «Кардіометаболічна медицина сьогодні та погляд в майбутнє в аспекті тривалості життя» ознайомила учасників заходу Олена Колеснікова. Вона зазначила, що поняття кардіометаболічної терапії поєднує проблеми кардіології, ендокринології, гематології, нефрології та інших розділів терапевтичної науки. Усі кардіометаболічні захворювання мають спільні механізми, такі як стійкість до інсуліну, системне запалення, метаболічні дефіцити, які призводять до дисліпідемій, артеріальної гіпертензії, та дегенерація тканин і органів, що зумовлює стеатотичну хворобу печінки та посилює прояви серцевої недостатності. Доповідач торкнулась питань епігенетики – науки, що вивчає модифікації реалізації генетичної інформації без змін первинної послідовності нуклеотидів ДНК. Надані результати досліджень відділу вивчення процесів старіння інституту терапії, а саме алгоритм, що може використовуватися в повсякденній практиці для персоніфікованого підходу для виявлення кардіометаболічних порушень з метою їх попередження задля продовження тривалості здорового періоду життя. Дані сучасних досліджень дають змогу припускати, що наш спосіб життя може впливати не лише на наш епігеном, а й епігеном наших нащадків із глибокими наслідками для «кардіометаболічних транскрипційних програм» і ранніми проявами ССЗ.
Про вплив інфекції H.PYLORI на компоненти метаболічного синдрому розповів Олексій Гріднєв. На сьогоднішній день вважається, що хронічна інфекція H. рylori при метаболічному синдромі може асоціюватися з порушенням імунних та стимуляцією запальних реакцій, що сприятиме розвитку оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції, порушенню моторики судин, дисліпідемії і в кінцевому підсумку розвитку атеросклерозу, АГ та ін.
Ерадикація H. pylori надає певний позитивний ефект на перебіг метаболічно-асоціованих захворювань, внаслідок чого може мати важливе значення при лікуванні.
Доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу вивчення процесів старіння і профілактики метаболічно-асоційованих захворювань Ольга Запровальна доповіла про проблеми старіння і ризик метаболічно-асоційованихх захворювань в умовах воєнного стану. Старіння – прогресуюча втрата фізіологічної цілісності, що призводить до порушення функцій і підвищеної уразливості до смерті. Це погіршення є основним фактором ризику для основних патологій людини, включаючи рак, діабет, серцево-судинні захворювання і нейродегенеративні захворювання. Вчені країн, що брали участь в військових конфліктах, проводили вивчення наслідків воєнних конфліктів та дій, направлених на мінімізацію їх впливу на популяційне здоров’я. Також наведені дані досліджень українських вчених щодо стану здоров’я військових та цивільних осіб під час воєнних дій в країні та впливу стресових факторів на метаболічний статус людини.
У доповіді провідного наукового співробітника відділу вивчення процесів старіння і профілактики метаболично-асоційованих захворювань, доктора медичних наук Наталії Ємельянової йшлося про вивчення зв’язку рівня альфа-амілази слини та метаболічних порушень. Останніми роками зростає інтерес до біомаркерів слини. Основним обґрунтуванням їхнього використання є їхня здатність відстежувати, як і коли починається та прогресує захворювання, а також спостерігати за результатами лікування в плані зміцнення здоров’я та добробуту. Один із таких маркерів є фермент слинних залоз альфа амілаза, яка відіграє ключову роль під час оральної обробки їжі, запускає гідроліз крохмалю. Дослідженнями з’ясовано, що персоналізований підхід до регулювання харчової поведінки (наприклад, темпу вживання їжі та секреції слини під час вживання їжі) як частина способу життя та стратегії харчування може застосовуватися в осіб з ризиком цукрового діабету 2 типу. Глибше розуміння цих змін створить нові можливості для пом’якшення харчової поведінки та метаболічних реакцій у майбутньому
Доповідь старшого наукового співробітника відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з НІЗ, кандидата медичних наук Яни Нікіфорової була присвячена важливому питанню сьогодення – сучасним неінвазивним методам діагностики стеатозу та фіброзу печінки. Не дивлячись на те, що «золотим стандартом діагностики» любого хронічного захворювання печінки є біопсія, цей метод має ряд недоліків і не може використовуватися у повсякденній клінічній практиці. Біопсія печінки для класифікації та визначення стадії стеатогепатиту та фіброзу у клінічній практиці не виконується рутинно, її слід зарезервувати для окремих більш складних клінічних випадків. Тож, актуальним є пошук сучасних неінвазивних тестів та методів. Надані в порівнянні різні методи діагностики стеатозу, стеатогепатиту та фіброзу печінки. Однак, треба зауважити, що вибір діагностичного неінвазівного тесту/тестів повинен бути індивідуалізований у кожному конкретному клінічному випадку.
Не дивлячись на велике різноманіття неінвазивних прямих та непрямих маркерів існує гостра потреба у пошуці більш чутливих та специфічних біомаркерів, які дозволять веріфікувати стеатоз – стеатогепатит – фіброз на всіх стадіях, отже, потрібні подальші валідизовані дослідження.
У рамках конференції відбувся майстер-клас «Коморбідний пацієнт в умовах військового часу: фокус на серцеву недостатність». Лектори особливу увагу приділили різним проявам серцевої недостатності у хворих в умовах війни, а саме: завідувач відділу клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань, доктор медичних наук, професор Юрій Рудик розповів про сучасний підхід до лікування серцевої недостатності і місце інгібіторів НЗКТГ2 в комплексній терапії серцевої недостатності; завідувач відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень д-р мед. наук Сергій Серік зупинився на ролі діуретиків при серцевій недостатності; старший науковий співробітник, професор кафедри кардіології, лабораторної та функціональної діагностики медичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доктор медичних наук Лариса Яковлєва ознайомила слухачів з поглядом на серцеву недостатність у жінок.
Також торкнувся питань серцевої недостатності Сергій Коваль, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень в доповіді «Артеріальна гіпертензія і серцева недостатність: проблеми лікування і профілактики».
Сергій Пивовар, д-р. мед. наук, провідний науковий співробітник відділу клінічної фармакології та фармакогенетики виступив з висвітленням особливостей перебігу серцевої недостатності у хворих, котрі перенесли COVID 19 із ураженням легень. Також доповідач у своєму виступі зупинився на питаннях етіології, патогенезу, класифікації АНА/АСА та лікуванні хронічної серцевої недостатності.
Питанням призначення та особливостей дії деяких медичних препаратів були присвячені доповіді завідувача відділу профілактики та лікування невідкладних станів, доктора медичних наук, професора Миколи Копиці про клінічні аспекти використання нікоранділу при ішемічній хворобі серця та завідувача відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах, доктора медичних наук Андрія Несена про роль дапагліфлозину у лікуванні пацієнтів з хронічною хворобою нирок.
Завершилась он-лайн конференція підведенням підсумків роботи.
Джерело інформації: ДУ «Національний інститут терапії
імені Л.Т.Малої НАМН України»
