СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ

1019

Загальні положення

Метою Стратегії розвитку Національної академії медичних наук України є концентрація зусиль медичної науки на основі відновлення та розвитку наукового потенціалу країни для забезпечення випереджуючих темпів впровадження найсучасніших досягнень медичної науки у збереження здоров’я населення України під час війни та повоєнного періоду.

Академія медичних наук України утворена згідно з Указом Президента України від 24 лютого 1993 р. № 59 як вища медична наукова самоврядна організація України, що заснована на державній власності. Статус національної академії надано Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. № 255. З моменту створення Національна академія медичних наук України (далі НАМН України) ефективно розвивається та вирішує завдання з: визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки; організації і здійснення фундаментальних та прикладних досліджень з найважливіших проблем медичної науки, метою яких є поліпшення здоров’я та подовження життя населення; отримання нових знань про причини і механізми розвитку захворювань людини, розроблення та впровадження сучасних ефективних медичних технологій діагностики, лікування і профілактики. В Академії здійснюється підготовка висококваліфікованих наукових кадрів; розроблення засад державної політики в галузі медичної науки і охорони здоров’я, здійснюється наукова експертиза проектів законів, державних рішень і програм в галузі медицини. 

Створенням академії було підтверджено наміри держави розвивати медичну науку з метою підтримання на належному рівні системи охорони здоров’я України. Сьогодні НАМН України об’єднує 36 провідних наукових установ у медичній галузі, діяльність яких спрямована на вирішення завдань державного значення.

Впровадження результатів медичних наукових досліджень, спланованих на основі доказової медицини, з урахуванням кращих світових досягнень, має ставати фундаментом вітчизняних реформ охорони здоров’я, які спрямовані на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав.

Стратегія розвитку Національної академії медичних наук України на період до 2030 року (далі – Стратегія), розроблена відповідно до міжнародних і вітчизняних програмних нормативно-правових aктiв. Так, при розробленні Стратегії було проаналізовано та враховано наступні національні стратегії та міжнародні керівні документи:

1. Національна економічна стратегія (2030), затверджена постановою КМУ від 03 березня 2021 р. №179 «Про затвердження Національної економічної стратегії нв період до 2030 року»;

2. Стратегія економічної безпеки (2025), затверджена Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року» від 11 серпня 2021 р. №347/2021»;

3. Стратегія із створення безбар’єрного простору (2030), затверджена розпорядженням КМУ від 14 квітня 2021 р. №366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року»;

4. Стратегія людського розвитку, затверджена Указом Президента України від 2 червня 2021 року №225/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 р. «Про Стратегію людського розвитку»;

5. Національна стратегії у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року №119/2021;

6. Державна стратегія регіонального розвитку на 2021 – 2027 рр., затверджена постановою КМУ від 5 серпня 2020 р. №695;

7. Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я, затверджена розпорядженням КМУ від 30 листопада 2016 р. № 1013-р.;

8. Концепція розвитку електронної охорони здоров’я, затверджена розпорядженням КМУ від 28 грудня 2020 р. № 1671-р.;

9. Указ Президента України №369/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою»;

Міжнародні керівні документи:

  1. Цілі сталого розвитку;

  2. Угода про асоціацію між Україною та ЄС;

  3. Зобов’язання за Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС;

  4. Зобов’язання України перед МВФ;

  5. Міжнародні медико-санітарні правила;

  6. Оцінки з дотримання прав людини відповідно до механізму Універсального періодичного огляду (документи Ради ООН);

  7. Загальноєвропейська комісія з питань охорони здоров’я і сталого розвитку (рекомендації для 53 країн Європейського регіону ВООЗ);

  8. Управління здоров’ям у ХХІ столітті (Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я);

  9. Фармацевтичнa стратегія Європи 2020.

Реалізація Стратегії передбачає суттєве підвищення конкурентоспроможності результатів наукових досліджень і удосконалення управління діяльністю наукових установ НАМН України зі створенням єдиної системи планування досліджень і реалізації результатів науково-дослідних робіт, організації ефективної міжвідомчої співпраці та співробітництва з орієнтацією на переважний розвиток профілактичної медицини.

Cтратегія базується на принципах:

структурної та функціональної відповідності НАМН України стратегічним і тактичним цілям державної політики розвитку системи охорони здоров’я;

переходу від управління витратами до управління результатами;

принципу самоврядності, який передбачає гарантування права і реальну здатність НАМН України забезпечити ефективне управління її діяльністю;

єдності медичної науки і практики в досягненні мети збереження та зміцнення стану здоров’я населення України;

концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах медичної науки; відповідності міжнародним принципам біоетики;

теоретичної і пракчної значущості результатів наукових досліджень;

інноваційності та конкурентоспроможності, що характеризує здатність пропонувати для системи охорони здоров’я та промисловості унікальні наукові продукти, які сприятимуть підвищенню ефективності надання медичних послуг;

транспарентності (інформаційної відкритості), що має забезпечити прозорість і публічність прийняття будь-яких рішень та інтеграцію до міжнародної системи науки і освіти; сприйнятливості до передового світового досвіду, нових напрямів та методологій наукових досліджень.

Мета та курс Стратегії

Стратегічною метою розвитку НАМН України є створення засад для сталого підвищення рівня наукового та кадрового потенціалу у сфері медицини, забезпечення інноваційного розвитку вітчизняної медичної науки на основі інтенсивної економічної моделі, що базується на розробленні, впровадженні та експорті вітчизняних технологій.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

підвищення ефективності управління медичною наукою, що ґрунтується, зокрема, на розширенні програмно-цільового та конкурсного фінансування наукових досліджень, суттєвому збільшенні позабюджетних надходжень установ НАМН України для поліпшення фінансового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт, проведенні інституційних перетворень;

Інтеграція у міжнародний та Європейський науково-медичний простір, імплементація багато- та двосторонніх науково-дослідних програм та грантів;

удосконалення нормативно-правової бази наукової та медичної діяльності в країні;

цілеспрямоване посилення науково-експертної діяльності, розроблення та впровадження системи оцінки якості та результативності наукових досліджень;

підвищення науково-методичного рівня виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень для поліпшення конкурентоспроможності та експортних можливостей української медичної науки на світовому ринку наукової продукції та медичних послуг;

підвищення наукового рівня публікацій та журналів, засновниками яких є НАМН України та її установи, підтримка видань, що включені до наукометричних баз даних;

всебічний розвиток фундаментальних наукових досліджень з медико-біологічних проблем, які б забезпечували розроблення та впровадження нових технологій профілактики, діагностики, лікування захворювань та медичної реабілітації на основі геноміки, протеоміки, біоінформатики, нанобіотехнологій, клітинних технологій, фармакогенетики та інших. Пріоритетними мають бути міждисциплінарні наукові дослідження, що виконуються на перетині наук та за участю декількох академічних установ з постійним висвітленням головних напрямів наукової і практичної діяльності, зосередження кадрових та матеріальних ресурсів НАМН України на виконанні наукових досліджень, спрямованих на:

1. З’ясування фундаментальних механізмів розвитку найбільш поширених та інвалідизуючих захворювань та розроблення інноваційних технологій їх діагностики і лікування, розвиток персоналізованої медицини та реабілітації для збереження людського потенціалу України:

– Молекулярно-біологічні та генетичні основи та механізми розвитку основних видів захворювань;

– Здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в галузі ендокринології та обміну речовин, онкології, гематології, вікової патології, розроблення методів лікування кардіоваскулярних та нейродегенеративних захворювань; впровадження отриманих результатів у практичну діяльність профільних закладів охорони здоров’я України;

– Розвиток фармакологічних та токсикологічних досліджень із створенням нових лікарських засобів та медичних технологій згідно з актуальними викликами охорони здоров’я і пріоритетами фармацевтичної галузі, розроблення та впровадження у клінічну практику оптимізованих технологій комбінованої фармакотерапії;

– Розвиток трансплантаційної медицини, фундаментальних та прикладних досліджень в галузі генетичної та регенеративної медицини, молекулярно-генетичний моніторинг, розроблення сучасних відновних методів лікування.

2. Вивчення механізмів та розроблення методів профілактики несприятливої дії на організм факторів навколишнього середовища, розроблення заходів з радіаційної, хімічної, біологічної безпеки:

– Дослідження фундаментальних механізмів дії іонізуючої радіації на організм людини. Наукове обґрунтування заходів з радіаційної безпеки, спрямованих на охорону здоров’я населення та персоналу ядерного паливно-енергетичного комплексу; мінімізацію негативного впливу наслідків аварії на ЧАЕС, іонізуючого випромінювання аварійного виробничого і природного походження, розроблення та науковий супровід медичних технологій та гігієнічних нормативів;

– Забезпечення медико-соціального епідеміологічного моніторингу стану здоров’я працюючого населення України за показниками виробничо-зумовленої та професійної захворюваності, виробничого травматизму в провідних галузях економічної діяльності та на окремих виробництвах;

– Розроблення заходів боротьби з небезпекою, спричиненою канцерогенними факторами, профілактика виробничо-зумовлених патологій та професійного раку;

– Наукове обґрунтування заходів з охорони довкілля і збереження громадського здоров’я, еколого-економічні оцінки в сфері управління ризиками для здоров’я людини.

3. Розроблення технологій лікування соціально значущих та соціально небезпечних захворювань:

– Розроблення профілактичних засад поширення хронічних неінфекційних захворювань, розроблення сучасних методів, засобів та технологій ранньої діагностики, профілактики, лікування, реабілітації;

– . Розроблення технологій діагностики, лікування, профілактики, в тому числі вакцинації, при вірусних та бактеріальних інфекціях, які є факторами біологічної небезпеки для населення України. Розроблення технологій реабілітації у періоді реконвалесценції.

4. Розвиток співпраці з міжнародними організаціями – ВООЗ, МАГАТЕ, НКДАР ООН, ЮНЕСКО, ФАО, розвиток двостороннього співробітництва з Академіями медичних наук США, Китаю, інших країн, Національними інститутами здоров’я та концентрація досліджень у напрямах, актуальних для українського суспільства і міжнародної спільноти.

5. Розроблення та удосконалення технологій лікування та реабілітації при бойових ураженнях. Психофізіологічна реабілітація учасників бойових дій та членів їх сімей.

Вирішення вказаних фундаментальних проблем медичної науки є підгрунтям відновлення та збереження здоров’я населення у інтересах України:

  1. Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я нації в умовах демографічної кризи та вивчення і попередження негативних наслідків, що спричиняють порушення дітородної функції людини під час воєнної агресії.

  2. Дослідження особливості формування здоров’я підлітків, в тому числі з тяжкою соматичною, ендокринною’, психічною патологією, ролі сім’ї та чинників оточуючого середовища у його формуванні у воєнний та посткризовий час. Удосконалення системи моніторингу стану здоров’я учнівської молоді, особливо в період пубертатної перебудови, щодо парадигми надання комплексної медичної допомоги в умовах обмежених ресурсів.

  3. Комплексне вивчення змін метаболічних показників, вікових, гендерних особливостей на розвиток та прогресування неінфекційних захворювань з інтеграцією геномних підходів, з метою удосконалення персоніфікованих схем лікуванняз урахуванням фармакогенетичного профілю пацієнта.

  4. Дослідження перебігу серцево-судинних та ревматичних захворювань у пацієнтів з коморбідною патологією. Вивчення особливостей розвитку і перебігу серцево-судинних захворювань у хворих, що перенесли інфекцію COVID-19. Оптимізація медичної допомоги хворим зі стрес-індукованими серцево-судинними захворюваннями в умовах воєнного стану.

  5. Дослідження впливу стеатозу і фіброзу печінки при хронічних дифузних захворюваннях печінки на якість життя у дорослих та дітей; удосконалення виявлення та профілактики початкових стадій раку органів шлунково-кишкового тракту.

  6. Вивчення впливу C0VID-19 на перебіг хронічної хвороби нирок у пацієнтів, які лікуються діалізними методами, розроблення корекції виявлених порушень; визначення прогностично значущих різних чинників, які мають негативний вплив на розвиток і перебіг кардіоваскулярних ускладнень у діалізних пацієнтів; визначення клінічних, епідеміологічних особливостей та патоморфозу хронічної хвороби нирок у дітей для оптимізації спеціалізованої медичної допомоги дитячому населенню України.

  7. Дослідження механізмів розвитку особливостей перебігу туберкульозу та неспецифічних захворювань органів дихання, в т.ч. спричинених резистентними збудниками, та їх поєднання з ВІЛ-інфекцією; розроблення сучасних методів і технологій їх скринінгу, діагностики, лікування, профілактики, медико-соціальної реабілітації, диспансеризації та прогнозування. Розроблення та удосконалення методів лікування туберкульозу і неспецифічних захворювань легень та реабілітації учасників бойових дій та цивільних осіб, постраждалих внаслідок воєнної агресії; розроблення технологій лікування різних проявів постковідного синдрому з метою мінімізації їх наслідків та зменшення ступеню інвалідизації населення внаслідок перенесеного захворювання на COVID-19.

  8. Вивчення впливу ключових факторів травматизації під час війни на уразливих верствах населення (військовослужбовці та члени їх родини, діти, переміщені особи, особи з тяжкими соматичними та психічними розладами); розроблення заходів попередження шкідливих наслідків дії цих факторів, а також створення відповідних реабілітаційних програм.

  9. Дослідження перебігу неврологічних розладів умовах сучасної війни та удосконалення протоколів їхнього лікування. Узагальнення досвіду надання психоневрологічної допомоги в умовах війни та післявоєнного часу, розроблення на цій основі оптимальних організаційних форм.

  10. Вивчення впливу порушень кровообігу на функції головного та спинного мозку. Розроблення нових методів діагностики та лікування порушення цілісності судин різної локалізації центральної нервової системи за допомогою інтервенційних технологій.

  11. Дослідження стану церебральної гемодинаміки та структурно- функціональних змін головного мозку у хворих при посттравматичному стресі.

  12. Розроблення комплексу заходів медико- психологічної допомоги дитячому та дорослому населенню, яке зазнало негативного впливу воєнної агресії, передбачивши, передусім, реабілітацію та правову допомогу особам, які постраждати від гендерно обумовленого насильства.

  13. Вивчення структурно-метаболічних та функціональних змін в центральній нервовій системі при її пошкодженні та їх корекція трофічними факторами, які продукуються стовбуровими клітинами. Дослідження етіології, патогенезу, молекулярно-генетичних механізмів розвитку та лікування пухлин центральної нервової системи. Удосконалення надання хірургічної допомоги при збройних пораненнях центральної і периферичної нервової системи. Розроблення та впровадження малоінвазивних технологій, високотехнологічних втручань при різних видах нейрохірургічної патології, що забезпечують високу якість життя оперованих хворих.

  14. Удосконалення медичних лікувальних технологій при травмах воєнного часу з урахуванням особливостей їх виникнення внаслідок сучасної зброї. Розроблення тактики лікування хворих з гострою хірургічною патологією в умовах воєнного часу.

  15. Здійснення досліджень, спрямованих на покращення результатів трансплантації органів, вдосконалення тактики ведення та підготовки донорів і реципієнтів.

  16. Дослідження механізмів впливу регенеративних технологій на перебіг дегенеративно-дистрофічних змін у великих суглобах та ішемічні і денерваційно-реінерваційні процеси у м’язах. Розроблення методів ранньої діагностики та лікування дистрофічних уражень і диспластичних захворювань суглобів у дітей та дорослих.

  17. Дослідження причин і механізмів розвитку основних захворювань хребта та розроблення нових методів консервативного і оперативного лікування хворих.

  18. Розроблення пропозицій щодо подальшого розвитку ортопедичної артрології та ортопедичної онкології на державному рівні; розролення та впровадження комплексної системи лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих з наслідками вогнепальної та мінно-вибухової травми опорно-рухової системи.

  19. Удосконалення методів лікування гострої та хронічної серцевої недостатності, обумовленої вродженими та набутими вадами серця, ішемічною хворобою та порушеннями ритму серця; методів профілактики раптової смерті. Розроблення малоінвазивних кардюхірургічних втручань та ендоваскулярних методів лікування серцево-судинних захворювань. Удосконалення методів захисту серця і мозку від гіпоксичних уражень. Здійснення досліджень, спрямованих на створення системи штучної підтримки життєдіяльності, створення штучного серця, хірургічне лікування бойових травм серця та магітральних судин.

  20. Розроблення новітніх методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації вродженої та набутої глухоти і приглухуватості; вивчення функціональних порушень слухового та вестибулярного аналізаторів в гострому періоді після акубаротравми. Розроблення нових технологій лікування хворих з онкологічною патологією ЛОР-органів. Вивчення профілю сенсибілізації пацієнтів з алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів за допомогою методів молекулярної алергодіагностики з метою підвищення ефективності профілактики, лікування та прогнозування ризику розвитку у них анафілаксії. Розроблення ефективних органозберігаючих методів хірургічного лікування хворих з патологічними станами основи черепа.

  21. Розроблення малоінвазивних методів діагностики, оперативного і консервативного лікування, реабілітації, метафілактики захворювань сечостатевої системи у дорослого і дитячого населення.

  22. Створення нових методів діагностики, лікування, профілактики та реабілітації при захворюваннях і пошкодженнях очей; впливу лазерного випромінювання, ультразвуку, магнітних полів, іонізуючого випромінювання, кріовпливу на біологічні тканини. Організація та розроблення комплексних програм для покращення офтальмологічної допомоги населенню України.

  23. Розроблення пропозицій щодо профілактики стоматологічних захворювань у населения України з урахуванням біогеохімічних і антропогенних особливостей регіонів та соматичної патології. Вивчення особливостей перебігу та хірургічної реабілітації хворих з вогнепальними та невогнепальними пораненнями кісткових та м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки; організація моніторингу стоматологічної захворюваності у населення України та проведення аналізу динаміки основних стоматологічних захворювань з визначенням їх прогнозу та характеру їх перебігу; розроблення та клініко-лабораторна оцінка нових методів діагностики в стоматології (молекулярно-генетичні, біохімічні та біофізичні дослідження); удосконалення системи надання стоматологічної допомоги дитячому населенню України в нових економічних умовах

Шляхи реалізації Стратегії:

диверсифікація джерел фінансування діяльності НАМН України;
– модернізація матеріально-технічної бази;

запровадження новітніх форм інтеграції наукової, освітянської та інноваційної діяльності;

введення сучасних методів інтегральної оцінки діяльності наукових установ НАМН України;

забезпечення сталого розвитку кадрового потенціалу, у першу чергу із залученням наукової молоді;

створення умов для стажування та залучення науковців до академічних та галузевих міжнародних програм обміну.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Джерелами фінансування заходів з реалізації Стратегії є:
– кошти державного бюджету;

кошти, що зараховуються до державного бюджету в рамках міжнародних договорів про фінансування програм секторальної бюджетної підтримки ЄС;
– кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії покликана сприяти:

збільшенню внеску НАМН України у медичну науку та зростанню її ролі у забезпеченні модернізації системи охорони здоров’я як важливого чинника забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України;
– підвищенню рівня фундаментальних та прикладних досліджень, посиленню їх міждисциплінарного характеру та конкурентоспроможності;

формуванню безперервного циклу впровадження в охорону здоров’я результатів фундаментальних і прикладних досліджень;

подальшому розвитку конкурсних та програмно-цільових засад планування науково-дослідних робіт;

активізації досліджень та розробок, спрямованих на підвищення наукоємності і конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, створенню ефективної інноваційної інфраструктури;

підвищенню інвестиційної привабливості вітчизняних розробок у сфері медичної науки;

підвищенню ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування наукової та науково-технічної діяльності, посиленню конкурентних засад фінансування досліджень;
– розвитку інфраструктури досліджень, поліпшенню їх матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;

створенню ефективних механізмів аналізу, обліку, управління та залучення до господарського обігу результатів наукової діяльності в галузі медицини;
– створенню механізмів підтримки патентування, та просування вітчизняних розробок на міжнародний ринок;

розвитку кадрового потенціалу НАМН України, підтримці її провідних наукових шкіл, залученню до академічних установ талановитої молоді;
– розвитку освітянської діяльності НАМН України, розширенню її участі у підготовці наукових медичних кадрів вищої кваліфікації;

концентрації інтелектуальних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів вітчизняної медичної науки на вирішенні першочергових завдань практичної охорони здоров’я, посиленні її ролі в забезпеченні доступності та якості медичної допомоги, демографічної безпеки країни, зростанню ваги наукової та інноваційної діяльності в охороні здоров’я;

подальшій інтеграції НАМН України до міжнародного науково-дослідницького простору;

збільшенню частки публікацій результатів вітчизняних досліджень у світових наукових виданнях, індексованих в міжнародних наукометричних базах.