Відбулося спільне засідання президій НАН та НАМН України з членами АВЛУ

637

24 грудня відбулося спільне засідання президій Національної академії наук (НАН) України та Національної академії медичних наук (НАМН) України за участю керівництва Державної служби України з лікарських засобів та Асоціації «Виробники ліків України» (АВЛУ) , під час якого розглядалися питання створення та впровадження у виробництво вітчизняних лікарських засобів
Учасники засідання обговорили важливі питання щодо забезпечення українських пацієнтів доступними вітчизняними лікарськими засобами, а також наголосили на необхідності поглиблення співпраці установ НАН України, НАМН України та представників фармацевтичної галузі України.

Засідання відкрив Борис Патон, президент НАН України, академік, відзначивши, що воно відбувається за участю НАН, НАМН України, представників Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужба), АВЛУ та керівників українських фармкомпаній, і саме у такому широкому форматі є можливість обговорити проблеми у сфері охорони здоров’я та шляхи їх вирішення з метою забезпечення кожного громадянина України якісними та доступними ліками. Б. Патон висловив сподівання, що плідна співпраця всіх учасників цього засідання дасть поштовх для розвитку галузі, починаючи від створення нових вітчизняних лікарських засобів і до їх реального впровадження у виробництво.

Продовжив засідання Андрій Сердюк, президент НАМН України, академік, з доповіддю, присвяченою створенню і впровадженню у виробницт­во вітчизняних лікарських засобів.

А. Сердюк зазначив, що розвинена фармацевтична галузь є однією з найважливіших передумов формування ефективної національної безпеки держави, та розповів про основні тенденції розвитку світового фармацевтичного ринку, відмітивши активне зростання фармацевтичних ринків країн, що розвиваються. Говорячи про український фармацевтичний ринок, доповідач підкреслив, що у натуральному вираженні обсяг лікарських засобів вітчизняного виробництва на українському ринку значно перевищує такий імпортних ліків, однак у грошовому вираженні ситуація діаметрально протилежна.

А. Сердюк зазначив, що, на жаль, часто ми не робимо висновків із тих помилок, які були допущені у минулому, адже ставка на закупівлю лікарських засобів зарубіжного виробництва, імпорт технологій, запозичення досвіду, оренда іноземного обладнання та інтелектуального потенціалу — це тактика, а не стратегія розвитку для держави. А. Сердюк навів декілька прикладів можливих загроз для національної безпеки у сфері охорони здоров’я. Так, наприклад, попри те, що йде 28-й рік від аварії на Чорнобильській АЕС, препарати йоду в Україні вироб­ляє лише одне підприємство, що підвищує ризики відсутності або нестачі даних ліків у разі, якщо це підприємство з якихось причин зупинить свою роботу. Іншим прикладом є нестача знеболювальних та інших препаратів для забезпечення медичної допомоги пораненим в ході антитерористичної операції (АТО). Часто така ситуація є результатом певної неврегульованості державно-приватних відносин у разі проведення воєнних операцій. Також у зоні проведення АТО відмічається підвищений ризик розвитку епідемій, використання біологічної зброї — до цього теж необхідно бути готовими — мають вироблятися та постачатися вакцини, сироватки, діагностичні системи та відповідні лікарські засоби. А. Сердюк зауважив, що проект Військово-медичної доктрини України передбачає, що майже всі лікарські засоби критичного пе
реліку повинні вироблятися в Україні. Тому в цьому контексті