Основною проблемою, яку визнали на нараді Проблемної комісії в галузі гігієни праці та профзахворювань, є значне зменшення чисельності працюючих за останні 2 роки, а це майже 1млн. прецездатного населення, що підлягає періодичним медоглядам. І це, за даними Держпраці, при збільшенні майже у 8 разів кількості об‘єктів нагляду порівняно з даними за 2012-2015 роки, коли нагляд у галузі гігієни праці здійснювався Держсанепідслужбою.
27 жовтня 2017р в ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» відбулося засідання Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гігієна праці та профзахворювання», на якому обговорювалося питання щодо Порядку проведення профілактичних медичних оглядів працюючих в умовах впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу згідно Наказу МОЗ України №246-2007.
На засідання, крім членів ПК, запрошувалися наукові співробітники інституту, фахівці МОЗ України, Центру громадського здоров‘я МОЗ України, ДЗ «Український центр з контролю та моніторинги здоров‘я МОЗ України», Державної служби України з питань праці, Комітету з питань гігієнічного регламентування, головний позаштатний профпатолог м. Києва та голови медичних комісій ЗОЗ м. Києва, які безпосередньо проводять медичні огляди працюючих, а також представники ЗМІ.
Загалом на засіданні були присутні понад 50 учасників.
Після вступу головуючого член-кореспондента НАМН України, директора Інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України Володимира Чернюка, основні виступи були присвячені:
- сучасному стану нормативно-правової бази щодо організації та проведення профілактичних медичних оглядів працюючих (ст. н.с. ІМП ім. Ю.І. Кундієва НАМН України, к.м.н. І. Кононова),
- порівняльному аналізу стану організації періодичних медоглядів працюючих в Україні у 2012 – 2016 роках (заступник головного лікаря ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» А. Оперчук);
- проблемним питанням щодо організації та проведення медоглядів в м. Києві (головний позаштатний профпатолог м. Києва д.м.н Н. Гречківська).
Крім того, було заслухано повідомлення щодо діючого порядку організації та контролю періодичних медичних оглядів працюючих Держпрацею України, яке зробив начальник відділу з питань гігієни праці Головного управління Держпраці у Київській області Р. Красножон. В обговоренні проблеми взяли активну участь члени ПК (Ісак Трахтенберг, А. Нагорна, Т. Ковальчук, І. Завгородній, В. Мазур) та голови медичних комісій, частина з яких є головними профпатологами районів м. Києва.
Основними проблемами, які визнали на нараді, є значне зменшення чисельності працюючих (майже на 1млн.), що підлягають періодичним медоглядам, при збільшенні майже у 8 разів кількості об‘єктів нагляду ( за даними Держпраці) в порівнянні з аналогічними даними за період 2012-2015 роки, коли нагляд у галузі гігієни праці здійснювався Держсанепідслужбою.
Учасники засідання дійшли одностайної думки, що нормативно-правова база, що регламентує медогляди для працівників, потребує термінового перегляду та затвердження. Наразі цей процес гальмується відсутністю узгодженості дій між Міністерством охорони здоров‘я та Мінсоцполітики, в структурі якого реалізує функції нагляду в галузі гігієни праці Державна служба з питань праці України.
Встановлено, що однією з причин зменшення визначення кількості працюючих, що підлягає медоглядам, є неукомплектованість лікарями з гігієни праці територіальних органів Держпраці (фактично працює 91 лікар при 267 штатних посадах).
Ситуація може ще погіршитися у зв‘язку з тим, що відсутні державні замовлення на підготовку фахівців з гігієни праці у медичних університетах країни.
Запропоновано звернутися до МОЗ з пропозицією при остаточній підготовці нового Наказу про медогляди для працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці надати право визначення таких категорій працюючих ДЗ «Лабораторні центри», які підпорядковуються Центру громадського здоров‘я України і мають в своєму штаті на даний час 800 лікарів, що можуть бути задіяні у сфері медицини праці.
Заслухано також інформацію щодо проблем контролю якості медоглядів та досвід профпатологічної служби м. Києва у вирішенні ситуації, що склалася.
Визнано, що зволікання із затвердженням МОЗ України підготовленої нової нормативної бази стосовно діяльності профпатологічної служби призвело до руйнації штатних посад лікарів-профпатологів, відділень профпатології, нанівець звело диспансеризацію працівників за результатами ПМО та порушило взаємодію між ЗОЗ та роботодавцями.
За підсумками обговорення зазначених проблем рекомендовано підготувати звернення до МОЗ України з обґрунтуваннями та пропозиціями щодо прискорення погодження та схвалення наступних нормативних документів:
- «Концепції відновлення медицини праці в Україні та здійснення профілактичних заходів із запобігання професійним захворюванням і професійним отруєнням у працівників, зайнятих на виробництвах із шкідливими умовами праці»
- Наказу МОЗ України «Про удосконалення системи профпатологічної допомоги працюючим в Україні »
- Наказу МОЗ України «Про Порядок проведення медичних оглядів для працюючих в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів ».
