Профілактика серцево-судинних захворювань класично поділяється на первинну (спрямовану на безсимптомних пацієнтів) та вторинну (призначену для пацієнтів, які вже перенесли серцево-судинну подію), але в даний час ця класифікація вважається не зовсім доцільною, в першу чергу, з огляду на пацієнтів з цукровим діабетом, ожирінням, захворюваннями щитоподібної залози, або ревматичними хворобами. Було запропоновано краще розділити заходи профілактики на „профілактику на рівні популяції” та „індивідуалізовані заходи профілактики у суб’єктів із високим серцево-судинним ризиком”. При цьому поширення здорового способу життя актуально для обох стратегій.
Куріння та вейпінг
Використання електронних сигарет (vaping) різко зросло, особливо серед молоді. Більшість дослідник вживання електронних сигарет класифікують, як новий фактор ризику серцево-судинних захворювань. Перші ствердження, що вейпінг може допомогти кинути курити повністю не виправдали себе. Перелік токсичних сполук, що містяться в парах електронних сигаретах, дуже великий, але основні агенти -нікотин, пропіленгліколь та гліцерин. Встановлено, що щоденне вживання електронних сигарет пов’язане зі збільшенням захворюваності та смертності від серцево-судинних захворювань та асоційовано з ризиком розвитку пневмоніту. Продемонстровано, що вживання електронних сигарет пов’язане з помітним порушенням функції ендотелію, NO-залежної вазодилатації та збільшенням жорсткості артерій. Встановлено, що пари електронних сигарет підвищують кров’яний тиск та збільшують вироблення супероксиду. Підвищення артеріального тиску зберігається в 3 рази довше після електронних сигарет у порівнянні із звичайними сигаретами. Враховуючи більш високу концентрацію формальдегіду в електронних сигаретах , розраховано що ризик розвитку раку легень може бути у 15 разів більшим у порівняні з звичайними сигаретами.
Таким чином, електронні сигарети є насправді токсичними і рекомендовано ніколи не починати їх використання.
Вживання електронних сигарет не можу бути рекомендоване як засіб для відказу від куріння.
Харчування
Найважливішою стратегією профілактики серцево-судинних захворювань атеросклеротичних генезу, гіпертонічної хвороби, серцевої недостатності та фібриляції передсердь є пропаганда здорового способу життя. Середземноморська дієта вважається однією з найбільш економічно вигідних стратегій профілактики, але ефективність застосування середземноморської дієти залежіть від індивідуальних, генетично детермінованих, метаболічних реакцій. Ідентифіковано метаболічний профайл, що складається з 67 метаболітів, який може свідчати про чутливість до середземноморської дієти. Використання цього профайла дозволяє виділити групу пацієнтів «нечутливу» до харчування згідно з середземноморською дієтою.
Встановлено асоціацію між типом харчування й ризиком інсульту. При ішемічному інсульті учасники з високим споживанням фруктів та овочів у поєднанні з харчовими волокнами, молоком, йогуртом та сироммали нижчий ризик інсульту відповідно на 13%, 23%, 5%, 9% та 12%. Цікаво, що при геморагічному інсульті більш високий ризик був пов’язаний лише із більшим споживанням яєць , більше ніж 20 г / день.
В залежності від основного захворювання, як дефіцит заліза, так і надлишок його можуть погіршувати перебіг серцево-судинних захворювань. Так, при серцевій недостатності дефіцит заліза асоційовано з поганим прогнозом. В той же час, на моделях тварин і invitro показано, що надлишок заліза погіршує атеросклеротичне пошкодження судини.
Надмірне споживання алкоголю завжди негативно впливає на серцево-судинну систему, включаючи індукцію фібриляції передсердь. Рандомізоване клінічне випробування безперервного вживання алкоголю проти абстиненції у пацієнтів з фібриляцією передсердь продемонструвало зниження частоти аритмії під час 6-місячного спостереження в групі утримання від споживання алкоголю. Як наслідок цього дослідження, з’явилась рекомендація щодо утримання від споживання алкоголю особам, що страждають на фібриляцію передсердь.
Фізична активність
В 2020 році було Європейською асоціацією кардіологів було представлено рекомендації щодо фізичної активності як для профілактики серцево судинних захворювань, так і для можливості участі в професійних видах спорту для осіб, що мають хвороби серцево-судинної системи.
Не викликає сумніву, що фізична активність має дозозалежний ефект на зменшення смертностіяк від усіх причин та і серцево-судинної. Розширювати фізичну активність слід у молодому віці, оскільки низький рівень кардіореспіраторних тренувань при обстеженні 1 078 685 підлітків чоловічої статі був пов’язанийз ризиком розвитку серцево-судинними порушеннями. Встановлено зменшення ризику фібриляції передсердь та шлуночкових аритмій в осіб, які мають достатній рівень фізичної активності. В дослідження було включено активних осіб, які в середньому проходили більше 10 000 кроків на добу. Їм було обмежено активність до 5000 кроків на добу на 5 днів. Вжне через 5 днів було встановлено зниження дилатації судин у відповідь на фізичне навантаження, індукцію апоптозу клітин ендотелію, підвищення рівня маркерів запалення.
Встановлено, що сидячий спосіб життя сам по собі є окремими незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань. При щотижневій фізичній активності менше 16 МЕТс/год/тиждень, проведення більше 6 годин в сидячому положенні асоційовано з зростанням серцево-судинних подій. Як висновок, два тренування на тиждень при сидячому способі життя не мають суттєвого впливу на серцево-судинне здоров’я. Необхідна висока щоденна фізична активність.
В рекомендаціях 2020 щодо фізичної активності сформульовані основні принципи фізичного навантаження для пацієнтів з гіпертонічною хворобою, дисліпідемією, цукровим діабетом другого типу.
Особи з гіпертонічною хворобою повинні виконувати помірно-інтенсивні динамічні аеробні вправи принаймні протягом 30 хв на день, 5 – 7 днів на тиждень (ходьба, біг, їзда на велосипеді, або плавання). Таке втручання асоціюється із середнім зниженням САТ на 7 мм рт.ст. і ДАТ на 5 мм рт.ст. Додаткові силові тренування є дуже ефективним у подальшому зниженні артеріального тиску і рекомендовані 2-3 дні на тиждень.Вплив на артеріальний тиск силових ізометричних навантажень співставний з ефектом аеробних вправ. Слід уникати маньовру Вальсальви, оскільки затримка дихання одночасно з напруженням м’язів сприяє різкому підвищенню артеріального тиску.
При дисліпідемії фізична активність позитивно впливає на ліпідний обмін, зменшуючи рівень тригліцеридів у сироватці крові до 50% та збільшуючи рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності холестерин на 10-5%. Фізичні вправи також можуть знизити рівень холестерину ЛПНЩ до 5% й призвести до здвигу з більш атерогених малих ліпопротеїнів низької щільності до більш великих і менш атерогенних. Ці метаболічні поліпшення можуть бути досягнені при тренуваннях помірної-високої інтенсивності 3,5 – 7 год на тиждень або мінімум 30-60 хв. тренувань на день. У професійних атлетів розширення тренування на будуть мати впливу на показники холестерину, рекомендовано починати фармакологічну терапію. У пацієнтів,які приймають тренування можуть викликати м’язові симптоми, що потребує перерви в тренуваннях.
Ризик розвитку цукрового діабету другого на 50-80% вищий у людей, які є фізично неактивними порівняно зі своїми активними колегами.Однак фізичні вправи не повністю компенсують ефект ожиріння.Діабет також самостійно асоціюється з прискоренням зниження м’язової сили. Гіперглікемія, може призвести до зниження рухливості суглобів. Як аеробні, так і анаеробні тренування сприяють тривалій адаптації скелетних м’язів, жирової тканини та печінки та підсилюють чутливість до інсуліну. Цей ефекти починається при відносно неінтенсивних навантаженнях (400 kcal/week). Високо інтенсивні інтервальні тренування мають перевагу над безперервними аеробними.
Модифікація способу життя є основним методів профілактики серцево-судинних подій. Обізнаність як лікарів, так і пацієнтів щодо нових даних по здоровому способу життя підвищує прихильність до рекомендацій і, відповідно, змінює здоров’я нації.
Інформація надана ДУ “Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т.Малої Національної академії медичних наук України”.