У листопаді 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив український національний план заходів щодо радону (Розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1417-р “Про затвердження плану заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020 – 2024 роки”), який за своєю змістовною частиною повністю відповідає вимогам BSS МАГАТЕ та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом), в обґрунтуванні та розробці якого брали участь науковці Лабораторії радіаційного захисту Державної установи “Інститут громадського здоров’я ім. О.М Марзєєва НАМН України”.
Захист населення та працівників від опромінення радоном є пріоритетним завданням радіаційного захисту (оскільки це опромінення відбувається майже в усіх приміщеннях), а також проблемою охорони громадського здоров’я. Зменшення впливу радону на населення та пов’язаних із ним ризиків для здоров’я вимагає дій у різних галузях, таких як будівництво, гігієна праці чи надання технічних послуг. Це завдання вимагає не лише регулювання та політичної волі з боку національних, регіональних і місцевих органів влади, але й залучення різних національних організацій, що займаються політикою радіаційного захисту та охорони здоров’я, державних та приватних організацій, що спеціалізуються на вимірюваннях радону, органів, які встановлюють і впроваджують стандарти контролю будівель, а ще – обізнаності населення.
Всі ці проблеми має вирішити запроваджений план заходів щодо радону завдяки інтенсивному багаторівневому співробітництву між різними установами, фінансовим міркуванням, обов’язковим чи добровільним підходам (бажанню та засобам для окремих осіб здійснювати захисні заходи за розумну ціну, коли це необхідно).
Серед ключових завдань плану:
- національний моніторинг радону для визначення розподілу його рівнів у будівлях (отримання інформації про концентрації радону в будинках та розрахунок середньозважених за населенням рівнів опромінення);
- ідентифікація територій з концентраціями радону в будинках, вищими за середні (картування радононебезпечних територій (зон));
- встановлення національного референтного рівня для радону в будинках і на робочих місцях та включення референтного рівня в національне законодавство, де це необхідно;
- сприяння та посилення заходів контролю за будівництвом для обмеження накопичення радону в нових будинках;
- програма виявлення та ремедіації (здійснення протирадонових заходів) будівель з найвищими індивідуальними концентраціями радону;
- програма навчання для фахівців, які працюють у галузях будівництва, вимірювання радону та проведення ремедіації (протирадонових заходів);
- цільова програма громадського інформування та обізнаності населення.
Відповідно до окремих завдань цього плану фахівцями лабораторії радіаційного захисту Державної установи “Інститут громадського здоров’я ім. О.М Марзєєва НАМН України” за останні роки була розроблена низка методичних документів, які були передані у МОЗ України на затвердження, а саме:
– Порядок та Методика проведення вимірювань радону в будинках (протокол), 2021 р;
– Основні стандарти безпеки поводження з матеріалами, які вміщують радіонукліди природного походження: санітарний регламент, 2021 р.;
– Порядок проведення моніторингу радону в Україні та нотифікації про радіаційні ризики (методичні рекомендації), 2022 р.
Лабораторія радіаційного захисту ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М Марзєєва НАМН України” – єдина лабораторія в Україні, яка має 30-річний досвід моніторингу радону, а її співробітники є співавторами всіх нормативно-методичних документів з цієї проблеми. Лабораторія має сучасне стаціонарне та мобільне гамма- та альфа-спектрометричне обладнання, система гарантії якості вимірювань якого забезпечується створеним науковцями лабораторії першим в Україні еталоном одиниці активності радону-222 (РЕТУ 12-01-03) та високоточними калібровочними зразками. Високий професійний рівень співробітників лабораторії підтверджено успішно проведеними процедурами звіреннями з Японським інститутом радіологічних досліджень (NIRS, м. Чіба) та Шведською агенцією з радіологічного захисту (Swedish Radiation Safety Authority (SSM), м. Стокгольм).
Сьогодні, в умовах війни зусилля науковців зосереджені на розробці нормативно-правових актів для національного плану заходів щодо радону, щоб бути готовими для відновлення житлового фонду країни та громадських будівель за європейськими стандартами безпеки. Ми віримо, що нові будинки для українців будуть затишними і безпечними для їх здоров’я. Ми цього варті.
Інформація надана ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М Марзєєва НАМН України”