У Національному науковому центрі серцево-судинної хірургії та спадкової патології ім. М.М. Амосова НАМН України вперше в Україні виконано радіочастотну абляцію АВ-вузлової реципрокної тахікардії у вагітної пацієнтки без використання рентгенівського випромінювання.
Пацієнтка страждала від рецидивуючих нападів суправентрикулярної тахікардії, які негативно впливали на її самопочуття та несли потенційні ризики для перебігу вагітності. Через ранній термін вагітності можливості медикаментозного лікування були суттєво обмежені. Важливо, що втручання було проведено на надранньому терміні вагітності – 5–6 тижнів.
У цей непростий період жінка очікує на народження дитини, тоді як її чоловік нині виконує військовий обов’язок, захищаючи Україну.
Завдяки застосуванню сучасної 3D електроанатомічної навігаційної системи фахівці Центру провели детальне картування серця та успішно виконали радіочастотну абляцію без застосування флюороскопії, повністю виключивши променеве навантаження на матір та майбутню дитину.
У межах роботи команди «Акушерська кардіологія», створеної спільно Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова та Всеукраїнським центром материнства та дитинства, під керівництвом академіка В.В. Лазоришинця, професора Ю.В. Давидової та професора С.О. Сіромахи, вже понад 10 років здійснюється ведення та розродження жінок із тяжкими кардіологічними патологіями відповідно до міжнародних протоколів.
🔹 Втручання виконав лікар-хірург серцево-судинний, кандидат медичних наук Петканич Мирослав, у складі мультидисциплінарної команди: анестезіолог Леончук Володимир, інженер Сіхневич Роман, операційна медична сестра Нагалевська Вікторія, під науковим керівництвом професора С.О. Сіромахи.
✅ Джерело аритмії було усунено.
✅ Процедура пройшла успішно.
✅ Стан пацієнтки після втручання залишається стабільним.
Цей клінічний випадок став важливим досягненням української аритмології та ще раз продемонстрував можливості сучасних технологій і мультидисциплінарного підходу у наданні високоспеціалізованої допомоги навіть у найскладніших клінічних ситуаціях.
