КРЕСЮН Валентин Йосипович

2169
Народився 30.11.1941 р., академік Національної академії медичних наук України, обраний 16.09.2021 р. за спеціальністю «фармакологія», член-кореспондент Національної академії медичних наук України, обраний за спеціальністю «фармакологія» (04.10.2002 р. – 16.09.2021 р.), доктор медичних наук (1984), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1991),  лауреат Державної премії України (2017). Перший проректор (з 2001), завідувач кафедри загальної та клінічної фармакології (з 1986), директор НДІ клінічної біофізики Одеського національного медичного університету (з 1995).

Один з провідних вітчизняних вчених в галузі фундаментальної і клінічної фармакології. Основні напрями наукової діяльності торкаються проблем психофармакології і метаболітної фармакології, клінічних аспектів рациональної і безпечної фармакотерапії. Ним вперше на підставі вивчення молекулярно- біохімічних механізмів розвитку стрес-синдрому сформульована тактика його медикаментозної корекції за допомогою метаболітних препаратів. Ним розроблено та впроваджено у виробництво перший атиповий транквілізатор літоніт, запатентований в ряді країн (США, Японія та ін.). Створена нова концепція цілеспрямованого синтезу високоефективних препаратів на основі метаболітів людського організму. В результаті розроблено ряд препаратів (нікомаг, тафтсин та ін.), створений і всебічно вивчається новий унікальний клас біологічно активних речовин з мембранопротекторною активністю на основі координаційних сполук германію та різних біолігандів метаболітного походження. Наукові інтереси в галузі клінічної фармакології багатосторонні. Вони пов’язані з клінічними аспектами імунофармакології і присвячені розробці принципів раціональної фармакотерапії патології імунної системи, оцінці можливої імунонегативної дії сучасних лікарських засобів; проблемам раціонального застосування гепатопротекторних препаратів, клінічної фармакології лікарських засобів, які впливають на серцево- судинну систему, антибактеріальних препаратів та ін. Під його керівництвом впроваджуються в клінічну практику сучасні біофізичні (лазерна кореляційна спектроскопія біологічних рідин) та молекулярно-генетичні (полімеразна ланцюгова реакція) методи дослідження для обґрунтування, моніторингу ефективності і безпечності медикаментозної терапії ряду проблемних захворювань (туберкульоз, гепатити тощо), вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, розробці нових підходів до раціональної фармакотерапії з урахуванням генетичної детермінованості людини тощо.

Одним з перших вчених в Україні розпочав напрямок клінічної фармакології. Багато уваги приділяє організаційним питанням клінічної фармакології, сприяючи її розвитку як навчальної, так наукової спеціальності. Ним вперше в Україні в 1986 р. кафедра фармакології реорганізована у кафедру загальної та клінічної фармакології, яка сьогодні є опорною з клінічної фармакології для студентів медичних вузів України. За його участю відкрита клінординатура за спеціальністю «Клінічна фармакологія», випущений перший у СРСР клінічний ординатор; введена «Клінічна фармакологія» в Перелік наукових спеціальностей України; створена спеціалізована рада при Одеському національному медичному університеті із захисту докторських дисертацій за даною спеціальністю.

Автор понад 900 наукових праць, в тому числі 22 монографії, наукових видань, 54 підручника, керівництв, довідників, словників, атласів, навчальних посібників, 50 авторських свідоцтв, патентів зарубіжних країн і України, понад 130 навчальних і науково-методичних робіт. Ним підготовлено 7 докторів та 29 кандидатів наук, нині під його керівництвом виконується 2 докторських та 6 кандидатських дисертацій. Створив провідну наукову школу фармакологів і клінічних фармакологів.
З 1971 р. займав різні адміністративні посади, зокрема декана, проректора з міжнародних зв’язків, науковій роботі;  15 років був першим проректором університету. У 2001 р., за 50 років після закриття в м. Одесі Фармацевтичного інституту, під його керівництвом знову створений фармацевтичний факультет в ОНМедУ. Керівник Південного наукового центру НАМН України, віце-президент Асоціації фармакологів України, голова її Одеського відділення, очолює Одеське регіональне відділення Державного експертного Центру МОЗ України, член міжнародної Асоціації з базисної і клінічної фармакології (IUPHAR); член експертної ради ДАК МОН України, координаційної Ради МОЗ України; голова комісії з питань біоетики, голова спеціалізованої Ради при Одеському національному медичному університеті, голова редакційно-видавничої ради університету, відповідальний редактор «Одеського медичного журналу», член редколегій ряду фахових журналів країни тощо.
Нагороджений орденами України князя Ярослава Мудрого V степеню, «За заслуги» I, II, III ступенів, знаками «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник освіти України», медалями «Ветеран праці», «20 років незалежності України», золотою медаллю Польської Академії медицини, почесною грамотою Світової Федерації Українських лікарських товариств та іншими нагородами зарубіжних академій.
Основні наукові праці: «Клинические аспекты иммунофармакологии» (1990, 1993); «Tranquillizers and Stress: Adaptive Action Mechanism» (1992); «Молекулярно-генетические и биофизические методы исследования в медицине» (1996); «Клиническая фармакология цефалоспоринов» (1997); «Клінічна імунологія» (2000); «Иммунология и иммунопатология пищеварительной системы» (2001); «Невідкладні стани» (2003, 2004, 2008); «Молекулярно-генетические механизмы туберкулезной инфекции» (2005); «Клінічна імунологія та алергологія» (2006); «Фармакогенетические основы взаимодействия организма и лекарств» (2007); «Генетическая медицина» (2008), «Молекулярна епідеміологія» (2010); «Факторы и механизмы саногенеза» (2014), «Здоровое питание. Основы общей нутрициологии» (2016).


Служб.: 65082, м. Одеса, Валіховський пров., 2, Одеський національний медичний університет, тел.: (+380) 48 723-54-58, 723-42-63, e-mail: kresun@odmu.edu.ua .